Фібриляція передсердь як прогностичний фактор у пацієнтів з тромбоемболією легеневої артерії

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

V. I. Tseluyko
R. N. Askerov

Анотація

Мета роботи – проаналізувати особливості клінічного перебігу та визначення прогностичних критеріїв у пацієнтів з тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА) та супутньою фібриляцією передсердь (ФП).
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 243 медичних карток стаціонарних пацієнтів з діагнозом «ТЕЛА», що були послідовно госпіталізовані до КНП «МКЛ № 8» ХМР у період з 01.01.2018 до 01.01.2020. Критерій залучення – діагноз «ТЕЛА», верифікований мультиспіральною комп’ютерною томографічною ангіогра­­фією (МСКТ-ангіографія) легеневих судин та/або за результатами автопсії. Хворі були розподілені на групи: 1 – 45 (18,5 %) пацієнтів з ТЕЛА і ФП, 2 – 198 (81,5 %) пацієнтів з ТЕЛА без ФП. Пацієнти групи 1 були розподілені на підгрупи: 1А – 22 (48,8 %) хворих з ТЕЛА і ФП de novo; 1Б – 23 (51,2 %) хворих з ТЕЛА і ФП, що була наявна до епізоду гострої ТЕЛА. Проаналізовано клініко-анамнестичні, лабораторно-інструментальні параметри, рівні летальності, проведено статистичний аналіз даних.
Результати та обговорення. Пацієнти з групи 1 були старшими (відповідно (67,2±10,6) і (58,6±14,6) року), мали більше випадків ішемічного інсульту в анамнезі. Під час госпіталізації пацієнтів з високим ризиком було більше в групі 1; у хворих з невисоким ризиком за індексом PESI було більше балів, вони мали нижчу сатурацію крові, більшу частоту серцевих скорочень. За лабораторними показниками групи відрізнялися за рівнем нейтрофілів та креатиніну. За даними МСКТ-ангіографії легеневої артерії (ЛА) групи відрізнялися за розмірами легеневого стовбура, діаметрами легеневих артерій; за даними ехокардіографії – за розмірами лівого та правого передсердь, кінцеводіастолічним і кінцевосистолічним розмірами лівого шлуночка (ЛШ), фракцією викиду ЛШ, середнім тиском у ЛА. При порівнянні груп 1А та 1Б була виявлена різниця щодо кількості ішемічних інсультів (більше в групі 1Б). Значна частина хворих з групи 1А були з високим ризиком, крім того, пацієнти обох груп мали великі індекси за шкалою PESI. За лабораторними показниками групи статистично значуще відрізнялися за рівнем нейтрофілів та креатиніну. Розмір лівого передсердя був статистично значуще більшим у групі 1Б, проте середній тиск у ЛА був вищим у групі 1А. Загальна летальність становила 18,5 %, летальність в осіб без ФП та з ФП суттєво відрізнялася (відповідно 13,6 і 44,4 %). Статистично значуща різниця також спостерігалася за рівнем летальності в групах 1А та 1Б (відповідно 67,5 і 21,7 %). За даними уні- та мультиваріантного аналізу визначено фактори, що впливають на прогноз, зокрема ФП.
Висновки. У хворих з ТЕЛА ФП трапляється у 18,5 %, а у 9 % – уперше діагностована. Хворі з ФП і ТЕЛА в середньому були старшими за хворих з ТЕЛА без ФП на 8,6 року. У групі хворих з ФП рідше виявляють тромбоз вен нижніх кінцівок. У хворих з ФП статистично значуще більші розміри не тільки лівого, а й правого передсердя та нижча ФВ ЛШ. ФП, як і вік, сатурація крові киснем, наявність ожиріння, кількість балів за індексом PESI, є незалежним чинником, що пов’язаний з несприятливим прогнозом (госпітальною летальністю). За результатами моделі Каплана – Мейєра, найбільш виразний негативний вплив на найближчий прогноз має вперше діагностована ФП.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

тромбоемболія легеневої артерії, венозна тромбоемболія, фібриляція передсердь, антикоагулянтна терапія, оральні антикоагулянти, фактори ризику, летальність

Посилання

Heart Disease and Stroke Statistics—2021 Update. Salim S. Virani, MD, PhD, FAHA, Chair, Alvaro Alonso, MD, PhD, FAHA, Hugo J. Aparicio, MD, MPH et al. On behalf of the American Heart Association Council on Epidemiology and Prevention Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee

Stavros V Konstantinides, Guy Meyer, Cecilia Becattini et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism developed in collaboration with the European Respiratory Society (ERS): The Task Force for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism of the European Society of Cardiology (ESC), European Heart Journal, Volume 41, Issue 4, 21 January 2020, Pages 543–603, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz405

Cohen AT, Agnelli G, Anderson FA et al. Venous thromboembolism (VTE) in Europe. The number of VTE events and associated morbidity and mortality. Thromb Haemost. 2007 Oct;98(4):756-64. PMID: 17938798.

2021 AHA/ACC/ASE/CHEST/SAEM/SCCT/SCMR Guideline for the Evaluation and Diagnosis of Chest Pain: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Martha Gulati, MD, MS, FACC, FAHA, Chair, Phillip D. Levy, MD, MPH, FACC, FAHA, Vice Chair et al.

Van Langevelde K, Srámek A, Vincken PW et al. Finding the origin of pulmonary emboli with a total-body magnetic resonance direct thrombus imaging technique. Haematologica. 2013 Feb;98(2):309-15. doi: https://doi.org/10.3324/haematol.2012.069195. Epub 2012 Jul 16. PMID: 22801962; PMCID: PMC3561441.

Aberg H. Atrial fibrillation. I. A study of atrial thrombosis and systemic embolism in a necropsy material. Acta Med Scand. 1969 May;185(5):373-9. PMID: 5808636.

Carmichael AJ, Martin AM. Pulmonary embolism: a complication of right atrial thrombi due to atrial fibrillation. J R Soc Med. 1991 May;84(5):313. doi: https://doi.org/10.1177/014107689108400525. PMID: 2041017; PMCID: PMC1293239.

Atrial fibrillation and flutter / Ed by O.Y. Zharinov, V.O. Kuts. Kyiv: Chetverta khvylya, 2022. 248 p.

Enga KF, Rye-Holmboe I, Hald EM et al. Atrial fibrillation and future risk of venous thromboembolism:the Tromsø study. J Thromb Haemost. 2015 Jan;13(1):10-6. doi: https://doi.org/10.1111/jth.12762. Epub 2014 Nov 22. PMID: 25330989.

Hald EM, Rinde LB, Løchen ML et al. Atrial Fibrillation and Cause-Specific Risks of Pulmonary Embolism and Ischemic Stroke. J Am Heart Assoc. 2018 Jan 29;7(3):e006502. doi: https://doi.org/10.1161/JAHA.117.006502. PMID: 29378729; PMCID: PMC5850231.

Ptaszynska-Kopczynska K, Kiluk I, Sobkowicz B. Atrial Fibrillation in Patients with Acute Pulmonary Embolism: Clinical Significance and Impact on Prognosis. Biomed Res Int. 2019 Aug 19;2019:7846291. doi: https://doi.org/10.1155/2019/7846291. PMID: 31531368; PMCID: PMC6720355.

Keller K, Prochaska JH, Coldewey M et al. History of deep vein thrombosis is a discriminator for concomitant atrial fibrillation in pulmonary embolism. Thromb Res. 2015 Nov;136(5):899-906. doi: https://doi.org/10.1016/j.thromres.2015.08.024. Epub 2015 Sep 3. PMID: 26376038.

Waleed KB, Guan X, Li X et al. Atrial fibrillation is related to lower incidence of deep venous thrombosis in patients with pulmonary embolism. J Thorac Dis. 2018 Mar;10(3):1476-1482. doi: https://doi.org/10.21037/jtd.2018.01.177. PMID: 29707297; PMCID: PMC5906346.

Bikdeli B, Jiménez D, Del Toro J et al. RIETE Investigators †. Association Between Preexisting Versus Newly Identified Atrial Fibrillation and Outcomes of Patients With Acute Pulmonary Embolism. J Am Heart Assoc. 2021 Sep 7;10(17):e021467. doi: https://doi.org/10.1161/JAHA.121.021467. Epub 2021 Aug 28. PMID: 34459215; PMCID: PMC8649245.

Liu D, Shi S, Liu X et al. Retrospective cohort study of new-onset atrial fibrillation in acute pulmonary embolism on prognosis. BMJ Open. 2021 Sep 22;11(9):e047658. doi: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-047658. PMID: 34551942; PMCID: PMC8461272.

Westerlund E, Fili A, Svennberg E. Prolonged electrocardiography registration does not lead to increased diagnosis of atrial fibrillation in pulmonary embolism patients, but sex affects generic health-related quality of life: Findings from a randomized clinical trial. Medicine (Baltimore). 2022 Dec 2;101(48):e32197. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000032197. PMID: 36482616; PMCID: PMC9726328.

Richardson AC, Omar M, Velarde G et al. Right Atrial Appendage Thrombus in Atrial Fibrillation: A Case Report and Review of the Literature. J Investig Med High Impact Case Rep. 2021 Jan-Dec;9:23247096211010048. doi: https://doi.org/10.1177/23247096211010048. PMID: 33899523; PMCID: PMC8082980.

Tang RB, Jing YY, Xu ZY et al. New-Onset Atrial Fibrillation and Adverse In-Hospital Outcome in Patients with Acute Pulmonary Embolism. Semin Thromb Hemost. 2020 Nov;46(8):887-894. doi: https://doi.org/10.1055/s-0040-1718397. Epub 2020 Dec 23. PMID: 33368110.

Krajewska A, Ptaszynska-Kopczynska K, Kiluk I et al. Paroxysmal Atrial Fibrillation in the Course of Acute Pulmonary Embolism: Clinical Significance and Impact on Prognosis. Biomed Res Int. 2017;2017:5049802. doi: https://doi.org/10.1155/2017/5049802. Epub 2017 Feb 9. PMID: 28280732; PMCID: PMC5322430.

Friberg L, Svennberg E. A diagnosis of atrial fibrillation is not a predictor for pulmonary embolism. Thromb Res. 2020 Nov;195:238-242. doi: https://doi.org/10.1016/j.thromres.2020.08.019. Epub 2020 Aug 10. PMID: 32799131.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>